Available courses

Метою викладання навчальної дисципліни «Технічна творчість» є формування технічно й технологічно освіченої особистості, підготовленої до активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного  та інформаційного суспільства як майбутніх вчителів трудового навчання.

Мета курсу -  формування знань про загальні засади педагогіки, теорію навчання й виховання, управління навчально-виховним процесом з урахуванням сучасних досягнень педагогіки і психології та досвіду розбудови української національної школи.

В результаті вивчення курсу «Вступ до спеціальності» у студентів має сформуватись чітке уявлення про суспільне значення професії вчителя, про те, що для успішної педагогічної роботи необхідно не лише знати закономірності організації навчального процесу, але й розуміти, якими професійно необхідними психічними властивостями повинен володіти сам педагог та оволодіти елементарними методиками самовдосконалення.

В процесі вивчення курсу студенти знайомляться з понятійним апаратом. Програмою навчальної дисципліни передбачено вивчення технологій виховного процесу, складовими якого є форми організації, методи як способи впливу на дітей та підлітків, прийоми та засоби виховання. В ході проведення практичних занять, передбачених програмою, студенти мають можливість набувати конструктивних вмінь моделювання форм організації пізнавальної, трудової, фізкультурно-оздоровчої, культурно-масової діяльності молодших школярів в позаурочний час. Навчальна дисципліна передбачає вивчення технології організації учнівського колективу, розвиток організаторських здібностей, творчої самодіяльності школярів через організацію колективних творчих справ.

Курс  «Психологія» (загальна, вікова, педагогічна) покликаний ознайомити  студентів  з  основними  шляхами,  способами,  прийомами, методиками  отримання  інформації  психологічного  характеру,  спостерігати  й аналізувати  поведінку  дітей  різного  віку;  сформувати  уявлення  про значення загальної, вікової та педагогічної психології для навчання і виховання дітей; сприяти  засвоєнню  студентами  знань  щодо  "нормативу"  психологічних особливостей,  які  характерні  для  більшості  представників  даної  культури одного  і  того  ж  віку;  забезпечити  умови  застосування  студентами вищезгаданих  знань  при  плануванні  власної  педагогічної  діяльності  в закладах  освіти  та  у  міжособистісних  взаєминах  з  оточуючими. 

Мета курсу: озброєння студентів, майбутніх вчителів технічної праці, знаннями теоретичних основ психологічної науки; розвиток професійного мислення; формування практичних умінь і навичок, необхідних для навчання, виховання й розвитку підростаючого покоління в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Завдання курсу: 

-       ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;

-       психологічно обґрунтовувати найважливіші положення педагогіки й методики навчання та виховання;

-       навчити студентів орієнтуватися у власному психічному світі й психічному світі дітей, організовувати роботу з цілеспрямованого керівництва спілкуванням, поведінкою та діяльністю дітей.

-       ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;

-       психологічно обґрунтовувати найважливіші положення педагогіки й методики навчання та виховання;

-       навчити студентів орієнтуватися у власному психічному світі й психічному світі дітей, організовувати роботу з цілеспрямованого керівництва спілкуванням, поведінкою та діяльністю дітей.



Курс для студентів 4 курсу

Викладач: Кривенко Л.О.

Курс призначений для студентів 4 курсу

Викладач : Кривенко Л.О.

Метою педагогічної практики “Пробні уроки в школі” є вироблення в практикантів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроці; формування в студентів особистісної готовності до роботи вчителем початкових класів та вмінь організовувати і проводити навчальну роботу з молодшими школярами.

Метою педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі” є набуття студентами уявлень про характер, зміст, форми і методи виховної роботи в школі, про функціональні обов'язки учителів початкових класів як вихователів.

Метою викладання навчальної дисципліни «  Практикум з історії України » є ознайомлення студентів з фундаментальними досягненнями вітчизняної історії, розуміння причино – наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позицій їх тлумачення. Дає можливість студентам орієнтуватися в історичних процесах, подіях, фактах, проблем і перспектив історичного процесу, проблем міжнаціональних відносин застосовувати здобуті знання для прогнозування суспільних процесів, аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, вміти самостійно опрацьовувати матеріал, працювати з додатковою літературою, картою, першоджерелами і на основі цього висловлювати та обґрунтовувати власну думку та долучитися до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть.

Основними завданнями навчальної дисципліни є: : формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок науково-історичного аналізу; виявлення логіки та об'єктивних закономірностей історичного процесу;   виховання   високого   рівня   культури,    громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

Спецкурс "Практикум із орфографії української мови" передбачає якісну та цілеспрямовану підготовку студентів до ЗНО.

Орфогра́фія = правопис (грец. ὀρθογραφία, від ὀρθός — «правильний» і γράφω — «писати») — система загальноприйнятих правил написання слів певної мови. 

Студенти повинні знати:

основні норми вживання звуків у різних позиціях слів;

чергування голосних і приголосних звуків;

зміни в групах приголосних, правила вживання великої літери, м'якого знака й  апострофа;

написання частин мови, складних слів;

правила утворення й  написання граматичних форм різних частин мови;

види речень, способи ускладнення речень;

типи зв'язків у реченнях, вживання сполучників і розділових знаків у реченнях різного типу.

Студенти повинні вміти:

грамотно писати слова з різними орфограмами;

зіставляти звучання й написання слів;

передавати на письмі звуки й звукосполучення;

записувати складні, складноскорочені слова й абревіатури;

правильно писати власні назви, робити перенос слів із рядка в рядок;

правильно вживати відмінкові закінчення, а також закінчення різних форм дієслова:

грамотно писати прислівники й займенники;

визначати головні й другорядні члени речення;

однорідні члени речення й узагальнювальні  слова при них;

встановлювати зв'язки сурядності й підрядності;

визначати вставні і вставлені конструкції;

виділяти уточнювальні  члени речення;

 записувати пряму й непряму мову;

правильно вживати розділові знаки.

Мета вивчення курсу – ознайомити студентів з досягненнями української та зарубіжної літератури для дітей, специфікою дитячої літератури, її ідейно-естетичним багатством, жанровою системою, місцем у контексті всієї української та світової літератури, поглибити навички виразного читання дитячих творів, а також  сформувати уміння ідейно-художнього аналізу дитячої літератури, сприяти всебічному розвитку, активному становленню та самореалізації майбутніх педагогів.

Поставлена мета зумовлює наступні завдання:

-     сприяти засвоєнню основних етапів розвитку дитячої літератури танайважливіших фактів літературного процесу; змісту, структури, художніхособливостей творів для дітей;

-     формувати у студентів уміння сприймати літературний твір для дітей як явище мистецтва слова;

-       розвивати загальну освіченість, інтелект студентів для роботи в професійній педагогічній сфері;

-       розвивати естетичні смаки, інтерес до художнього слова, духовної спадщини народу;

-       сприяти засвоєнню відомостей про загальний розвиток літературного процесу, про письменника як людську особистість та його творчість для дітей, розуміння її місця у світовій та вітчизняній культурі;

-       формувати гуманістичний світогляд, розвивати духовний світ, утверджувати загальнолюдські морально-етичні ідеали;

-       розвивати творчі та комунікативні здібності студентів, їхнє самостійне мислення.

- сприяти розвитку у студентів умінь розкривати науково-педагогічні основи творів, створених для дітей; визначати роль і місце книги в розумовому розвитку дітей, їх моральному та естетичному вихованні;

- сприяти розвитку творчих здібностей студентів, формувати в них вміння працювати самостійно з дитячою книгою;

- формувати у студентів вміння виховувати у дітей любов до книги, до читання їх дітям початкової школи;

- сприяти розвитку і вдосконаленню в них навичок виразного читання поетичних і прозових творів дитячої літератури.

Мета і завдання курсу "Правознавство" - вивчення основних положень права, підвищення рівня правової свідомості і правової культури, вироблення вмінь і навичок з використання законодавства в практичній діяльності. 

Мета дисципліни - формування історичної світодості молоді, виховання засобами вивчення історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних, і культурних цінностей. 

Мета вивчення зарубіжної літератури – розвиток ключових і предметних компетентностей студентів у процесі читацької діяльності, заохочення до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів студентів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання в студентів поваги до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.

Завдання вивчення зарубіжної літератури:

-        розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;

-        поглиблення знань студентів про літературу як мистецтво слова;

-        засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;

-        формування духовного світу студентів, їхніх світоглядних переконань, громадянських якостей;

-        утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних і загальнолюдських цінностей;

-        розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах.

-        ведення діалогу із книжкою, досягнення взаєморозуміння й налагодження взаємодії з іншими людьми;

-        вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури; 

-        розвиток уявлень про вітчизняну перекладацьку школу та внесок її видатних представників;

-        розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;

-        розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;

-        використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;

-        формування умінь здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості);

-        застосування в різних життєвих ситуаціях знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення зарубіжної літератури; 

-        удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності та самоконтролю;

-        розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей студентів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.

Основна мета курсу – розкриття сучасних підходів, теоретичних понять, знань, методів та методик, на основі яких відбувається процес музично-естетичного виховання, навчання, освіти і розвитку дітей шкільного віку; засвоєння, усвідомлення та практична реалізація майбутніми фахівцями теоретичних, методичних і практичних основ музичного виховання дітей шкільного віку, закономірностей процесу музичного розвитку учнів, умов організації музично-педагогічної роботи з дітьми.

  Курс для студентів 4 курсу

Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку студентської  молоді.
Основною метою навчального предмета «Фізичне виховання» є:
-              формування у студентів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я,  фізичного розвитку та фізичної підготовки;
-              гармонійний розвиток природних здібностей;
-              використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Без названия.jpgБез названия.jpg
Фізичне виховання має своєю метою зміцнення здоров'я і загартовування організму молодої людини, сприяння фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Конкретно фізичне виховання спрямоване на формування, вдосконалення рухових якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами, прищеплення гігієнічних навичок.

Фізичну культура - складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості

Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку студентської  молоді.
Основною метою навчального предмета «Фізичне виховання» є:
-              формування у студентів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я,  фізичного розвитку та фізичної підготовки;
-              гармонійний розвиток природних здібностей;
-              використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Мета навчальної дисципліни: практичне і теоретичне опанування студентами знаннями та вміннями, професійно-педагогічними навичками, необхідними для самостійної організаторської, тренерсько-педагогічної, наукової та виховної роботи в усіх підрозділах сфери діяльності фахівця з фізичного виховання з розділу «Теорія і методика фізичного виховання»; використання оздоровчої та виховної цінності цієї дисципліни; забезпечення поглибленої теоретичної та практичної підготовки студентів із питань ТМФВ з метою всебічного впровадження системи фізичного виховання, виконання її освітніх, оздоровчих і виховних функцій; ознайомлення студентів із галуззю їхньої майбутньої професійної діяльності та закладення фундаменту для засвоєння матеріалу інших навчальних дисциплін.
Метою навчальної дисципліни «Гімнастика та методика її викладання» є опанування техніки виконання гімнастичних вправ, глибоке вивчення методики гімнастики і озброєння здобувачів вищої освіти знаннями, навичками та вміннями використовувати засоби гімнастики в складі сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій.
Фізичне виховання має своєю метою зміцнення здоров'я і загартовування організму молодої людини, сприяння фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Конкретно фізичне виховання спрямоване на формування, вдосконалення рухових якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами, прищеплення гігієнічних навичок.
Фізичне виховання має своєю метою зміцнення здоров'я і загартовування організму молодої людини, сприяння фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Конкретно фізичне виховання спрямоване на формування, вдосконалення рухових якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами, прищеплення гігієнічних навичок.
Мета навчальної дисципліни: практичне і теоретичне опанування студентами знаннями та вміннями, професійно-педагогічними навичками, необхідними для самостійної організаторської, тренерсько-педагогічної, наукової та виховної роботи в усіх підрозділах сфери діяльності фахівця  фізичного виховання з розділу «Теорія і методика фізичного виховання»; використання оздоровчої та виховної цінності цієї дисципліни; забезпечення поглибленої теоретичної та практичної підготовки студентів із питань ТМФВ з метою всебічного впровадження системи фізичного виховання, виконання її освітніх, оздоровчих і виховних функцій; ознайомлення студентів із галуззю їхньої майбутньої професійної діяльності та закладення фундаменту для засвоєння матеріалу інших навчальних дисциплін.

Стрімкий розвиток інформаційного суспільства, зокрема мережі Інтернет, створює нові загрози в нашому житті. 

Тож головна мета курсу: донести до здобувача вищої освіти базові правила поводження з персональною інформацією в умах реального зближення фізичного та віртуального світів.

МАТЕМАТИКА

Основна мета валеологічної освіти в Україні – збереження і зміцнення здоров’я українського народу шляхом формування валеологічного світогляду, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я як головної умови реалізації творчого і фізичного потенціалу особистості.

Мета курсу – сформувати у студентів глибоке розуміння необхідності підтримки здорового способу життя, допомогти здобути глибокі знання в області педагогічної, медичної та психологічної валеології, навчити їх практично застосовувати набуті вміння і навички в своїй педагогічній діяльності з метою профілактики захворювань, рекреації та оптимізації здоров’я особистості, орієнтації її на здоровий спосіб життя; формування у дітей свідомого та відповідального ставлення до індивідуального здоров’я та здоров’я нації. Курс має між дисциплінарний характер і поєднує в собі педагогічний, медико психологічний, соціальний, методично-фізіологічний, юридичний компоненти.

 

 Метою викладання навчальної дисципліни «Основи охорони праці» є формування у майбутніх фахівців знань з нормативно-правових і організаційних питань охорони праці, з основ фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії, основ безпеки праці та пожежної безпеки, необхідних у їх професійній діяльності для оцінки відповідності стану охорони праці вимогам чинних нормативів, ідентифікації виробничих небезпек, обґрунтування доцільних заходів і засобів щодо поліпшення умов праці та захисту працюючих, організації безпечного виконання робіт відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик. 

У відповідності з навчальним планом спеціальності напрямку підготовки сп.014 "Технологічна освіта" на ІІ - ІV курсах проводиться практикум з деревообробки. Цей предмет охоплює ручну і механічну обробку деревинних конструкційних матеріалів, він тісно пов'язаний з рядом дисциплін, що вивчаються студентами, і в першу чергу, з такими, як виробництво й обробка конструкційних матеріалів, виробничі технології (технології деревообробки) та основи виробництва, креслення, машинознавство.

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи електротехніка» є опанування наукових знань з основних питань електротехніки і тим самим забезпечити базову електротехнічну підготовку для проведення випускником уроків трудового навчання в основній школі.

Для досягнення поставленої мети необхідно: знати теорію і розуміти фізику електромагнітних процесів, які виникають в електротехнічних пристроях; вміти аналізувати отримані результати досліджень, орієнтуватися в їх вірогідності і здійснювати синтез електротехнічних приладів із заданими властивостями

Мета навчальної дисципліни «Основи техніки і технологій» полягає в формування у підростаючого покоління знань про сутність технологічних перетворень навколишньої дійсності. І це безпосередньо стосується майбутнього вчителя технологічної освіти, у якого повинні бути сформовані чіткі уявлення про способи перетворюючої діяльності людини, її еволюцію й тенденції розвитку, результати і наслідки впливу виробничої діяльності на особистість, суспільство і природу.

Тому методика курсу програми навчальної дисципліни покликане об'єднати відокремлені знання, її зміст спрямований на ознайомлення студентів із сучасним виробництвом, спираючись на знання з основних наук на рівні загальновиробничих закономірностей.

Предмет охоплює широке коло питань: від методів обробки поверхонь конструкційних матеріалів, широко використовуваних в промисловості найбільш прогресивних методів формоутворення поверхонь деталей литтям, обробкою тиском, електрофізичними і електрохімічними методами до економічної ефективності їх використання. В ній викладено класифікації способів обробки конструкційних матеріалів за різними ознаками, розглядаються наукові основи обробки конструкційних матеріалів та галузі їх застосування.

Викладач: Бащук Владислав Анатолійович 

Мета навчальної дисципліни «Основи електротехніка» - опанувати науковими знаннями основних питань електротехніки і тим самим забезпечити базову електротехнічну підготовку для проведення уроків трудового навчання в основній школі.

Для досягнення поставленої мети необхідно: знати теорію і розуміти фізику електромагнітних процесів, які виникають в електротехнічних пристроях; вміти аналізувати отримані результати досліджень, орієнтуватися в їх вірогідності і здійснювати синтез електротехнічних приладів із заданими властивостями.

Завдання програми навчальної дисципліни «Основи електротехніка» полягає у підготовці студента на основі знань якісних і кількісних сторін та процесів, які відбуваються в різних електротехнічних пристроях, для успішного і грамотного розв'язування задач інших спеціальних технічних дисциплін; забезпечити теоретичну і практичну підготовку майбутніх вчителів технологій, необхідну і достатню для проведення уроків трудового навчання в основній школі.

Мета вивчення дисципліни є формування системних графічних знань і вмінь, необхідних майбутнім учителям трудового навчання і креслення для організації освітньої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Метою вивчення освітньої дисципліни є формування системних графічних знань і вмінь, необхідних майбутнім учителям трудового навчання й креслення для організації освітньої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах; озброєння здобувачів знаннями щодо виконання та читання машинобудівних та архітектурно-будівельних креслень, схем та ін.

Курс «Практикум з обробки продуктів харчування» включає розділи підготовки спеціаліста, як фахівця з основ технології приготування їжі, основ товарознавства харчових продуктів та основ фізіології та гігієни.

"Захист України" є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту України та системного уявлення про військово-патріотичне виховання як складову частину патріотичного виховання. Підготовка учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров'я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Мета освітньої дисципліни - сформувати у здобувачів сукупність знань та вмінь, необхідних для проведення занять з нормативного курсу креслення у VIII-IX класах загальноосвітньої школи.

Формування у студентів знань, умінь та навичок з ручної та механічної обробки деревинних конструкційних матеріалів; планувати свою роботу, розробляти та використовувати технічну документацію на вироби, що виготовляються дляреалізації проєктно-технологічної діяльності під час проведення занять в загальноосвітньому навчальному закладі з основ виробництва та уроків трудового навчання; розвиток творчих здібностей студентів; розвиток самоконтролю і самооцінки; ознайомлення студентів з сучасними високопродуктивними способами обробки деревинних конструкційних матеріалів і організацією праці у навчальних майстернях.