
- Teacher: Ліана Корнієнко
Сучасне навчання є компетентнісним, а отже орієнтованим не на засвоєння визначеного обсягу знань, а передусім на пізнання життєвих реалій, у яких ці знання мають значення.
Предметна мета – формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.
Відповідно до напряму навчання (рівень стандарту) визначено такі завдання вивчення української мови:
- формування ціннісного ставлення до української мови як державної мови України;
- формування предметної і ключових компетентностей;
- формування духовного світу здобувачів, цілісних світоглядних уявлень, системи загальнолюдських, національних, особистісних ціннісних орієнтирів;
- навчання засобами мови пізнавати світ, облаштовувати гармонійне співіснування в ньому, зберігати й передавати культурні набутки, виражати емоції й почуття, розв’язувати життєві проблеми;
- формування мовленнєвої культури, раціональної мовленнєвої поведінки;
- розвиток логічного і критичного мислення, творчої уяви;
- формування мовного смаку, мовного чуття і мовної стійкості, сприяння усвідомленню краси й естетики української мови.
Предмет «Українська література» в коледжі має особливе значення, адже він засобами мистецтва слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ студентів, позитивно впливати на формування її самосвідомості, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки. Усе це допомагає повноцінній самореалізації особистості в дорослому житті.
Мета: формування світогляду студентів, долучення їх засобами художньої літератури до загальнолюдських і національних цінностей; виховання національно свідомих громадян України; естетичний розвиток студентів, підвищення їх загального культурного рівня та розширення культурно-пізнавальних інтересів.
Завдання навчальної дисципліни:
– зацікавлення студентів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу й себе в ньому;
– підвищення загальної освіченості студентів, ознайомлення їх із найвизначнішими взірцями української народної творчості та художньої літератури;
– формування читацької культури студентів, розвиток у них естетичного смаку, уміння розрізняти явища високохудожньої та «масової» культури;
– формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами;
– сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти;
– розвиток творчих і комунікативних здібностей студентів, критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку;
– вироблення вміння компетентно орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на заняттях з літератури знання, практичні навички для їх використання в житті;
– розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися впродовж життя.
Мета курсу - формування знань про загальні засади педагогіки, теорію навчання й виховання, управління навчально-виховним процесом з урахуванням сучасних досягнень педагогіки і психології та досвіду розбудови української національної школи.
В результаті вивчення курсу «Вступ до спеціальності» у студентів має сформуватись чітке уявлення про суспільне значення професії вчителя, про те, що для успішної педагогічної роботи необхідно не лише знати закономірності організації навчального процесу, але й розуміти, якими професійно необхідними психічними властивостями повинен володіти сам педагог та оволодіти елементарними методиками самовдосконалення.
В процесі вивчення курсу студенти знайомляться з понятійним апаратом. Програмою навчальної дисципліни передбачено вивчення технологій виховного процесу, складовими якого є форми організації, методи як способи впливу на дітей та підлітків, прийоми та засоби виховання. В ході проведення практичних занять, передбачених програмою, студенти мають можливість набувати конструктивних вмінь моделювання форм організації пізнавальної, трудової, фізкультурно-оздоровчої, культурно-масової діяльності молодших школярів в позаурочний час. Навчальна дисципліна передбачає вивчення технології організації учнівського колективу, розвиток організаторських здібностей, творчої самодіяльності школярів через організацію колективних творчих справ.
Курс «Психологія»
(загальна, вікова, педагогічна) покликаний ознайомити студентів
з основними шляхами,
способами, прийомами,
методиками отримання інформації
психологічного характеру, спостерігати
й аналізувати поведінку дітей
різного віку; сформувати
уявлення про значення загальної,
вікової та педагогічної психології для навчання і виховання дітей; сприяти засвоєнню
студентами знань щодо
"нормативу"
психологічних особливостей,
які характерні для
більшості представників даної
культури одного і того
ж віку; забезпечити
умови застосування студентами вищезгаданих знань
при плануванні власної
педагогічної діяльності в закладах
освіти та у
міжособистісних взаєминах з
оточуючими.
Мета курсу: озброєння студентів, майбутніх вчителів технічної праці, знаннями теоретичних основ психологічної науки; розвиток професійного мислення; формування практичних умінь і навичок, необхідних для навчання, виховання й розвитку підростаючого покоління в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Завдання курсу:
- ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;
- психологічно обґрунтовувати найважливіші положення педагогіки й методики навчання та виховання;
- навчити студентів орієнтуватися у власному психічному світі й психічному світі дітей, організовувати роботу з цілеспрямованого керівництва спілкуванням, поведінкою та діяльністю дітей.
- ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;
- психологічно обґрунтовувати найважливіші положення педагогіки й методики навчання та виховання;
- навчити студентів орієнтуватися у власному психічному світі й психічному світі дітей, організовувати роботу з цілеспрямованого керівництва спілкуванням, поведінкою та діяльністю дітей.
Курс «Основи філософських знань» є складовою частиною дисциплін циклу професійної та практичної підготовки нормативного блоку. Його вивчення передбачає розв'язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців, зокрема: опанування одним із важливих навчальних професійно-зорієнтованих предметів в системі підготовки вчителя початкових класів.
Курс для студентів 4 курсу
Викладач: Кривенко Л.О.
Курс призначений для студентів 4 курсу
Викладач : Кривенко Л.О.
Метою педагогічної практики “Пробні уроки в школі” є вироблення в практикантів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроці; формування в студентів особистісної готовності до роботи вчителем початкових класів та вмінь організовувати і проводити навчальну роботу з молодшими школярами.
Метою педагогічної практики “Позакласна виховна робота в школі” є набуття студентами уявлень про характер, зміст, форми і методи виховної роботи в школі, про функціональні обов'язки учителів початкових класів як вихователів.
Метою викладання навчальної дисципліни « Практикум з історії України » є ознайомлення студентів з фундаментальними досягненнями вітчизняної історії, розуміння причино – наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позицій їх тлумачення. Дає можливість студентам орієнтуватися в історичних процесах, подіях, фактах, проблем і перспектив історичного процесу, проблем міжнаціональних відносин застосовувати здобуті знання для прогнозування суспільних процесів, аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, вміти самостійно опрацьовувати матеріал, працювати з додатковою літературою, картою, першоджерелами і на основі цього висловлювати та обґрунтовувати власну думку та долучитися до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть.
Основними завданнями навчальної дисципліни є: : формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок науково-історичного аналізу; виявлення логіки та об'єктивних закономірностей історичного процесу; виховання високого рівня культури, громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.
Спецкурс "Практикум із орфографії української мови" передбачає якісну та цілеспрямовану підготовку студентів до ЗНО.
Орфогра́фія = правопис (грец. ὀρθογραφία, від ὀρθός — «правильний» і γράφω — «писати») — система загальноприйнятих правил написання слів певної мови.
Студенти повинні знати:
основні норми вживання звуків у різних позиціях слів;
чергування голосних і приголосних звуків;
зміни в групах приголосних, правила вживання великої літери, м'якого знака й апострофа;
написання частин мови, складних слів;
правила утворення й написання граматичних форм різних частин мови;
види речень, способи ускладнення речень;
типи зв'язків у реченнях, вживання сполучників і розділових знаків у реченнях різного типу.
Студенти повинні вміти:
грамотно писати слова з різними орфограмами;
зіставляти звучання й написання слів;
передавати на письмі звуки й звукосполучення;
записувати складні, складноскорочені слова й абревіатури;
правильно писати власні назви, робити перенос слів із рядка в рядок;
правильно вживати відмінкові закінчення, а також закінчення різних форм дієслова:
грамотно писати прислівники й займенники;
визначати головні й другорядні члени речення;
однорідні члени речення й узагальнювальні слова при них;
встановлювати зв'язки сурядності й підрядності;
визначати вставні і вставлені конструкції;
виділяти уточнювальні члени речення;
записувати пряму й непряму мову;
правильно вживати розділові знаки.
Мета вивчення курсу – ознайомити студентів з досягненнями української та зарубіжної літератури для дітей, специфікою дитячої літератури, її ідейно-естетичним багатством, жанровою системою, місцем у контексті всієї української та світової літератури, поглибити навички виразного читання дитячих творів, а також сформувати уміння ідейно-художнього аналізу дитячої літератури, сприяти всебічному розвитку, активному становленню та самореалізації майбутніх педагогів.
Поставлена мета зумовлює наступні завдання:
- сприяти засвоєнню основних етапів розвитку дитячої літератури танайважливіших фактів літературного процесу; змісту, структури, художніхособливостей творів для дітей;
- формувати у студентів уміння сприймати літературний твір для дітей як явище мистецтва слова;
- розвивати загальну освіченість, інтелект студентів для роботи в професійній педагогічній сфері;
- розвивати естетичні смаки, інтерес до художнього слова, духовної спадщини народу;
- сприяти засвоєнню відомостей про загальний розвиток літературного процесу, про письменника як людську особистість та його творчість для дітей, розуміння її місця у світовій та вітчизняній культурі;
- формувати гуманістичний світогляд, розвивати духовний світ, утверджувати загальнолюдські морально-етичні ідеали;
- розвивати творчі та комунікативні здібності студентів, їхнє самостійне мислення.
- сприяти розвитку у студентів умінь розкривати науково-педагогічні основи творів, створених для дітей; визначати роль і місце книги в розумовому розвитку дітей, їх моральному та естетичному вихованні;
- сприяти розвитку творчих здібностей студентів, формувати в них вміння працювати самостійно з дитячою книгою;
- формувати у студентів вміння виховувати у дітей любов до книги, до читання їх дітям початкової школи;
- сприяти розвитку і вдосконаленню в них навичок виразного читання поетичних і прозових творів дитячої літератури.
Мета і завдання курсу "Правознавство" - вивчення основних положень права, підвищення рівня правової свідомості і правової культури, вироблення вмінь і навичок з використання законодавства в практичній діяльності.
Курс призначений для студентів 4 курсу.
Викладач: Кривенко Людмила Олександрівна
Мета дисципліни - формування історичної світодості молоді, виховання засобами вивчення історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних, і культурних цінностей.
Мета вивчення зарубіжної літератури – розвиток ключових і предметних компетентностей студентів у процесі читацької діяльності, заохочення до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів студентів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання в студентів поваги до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.
Завдання вивчення зарубіжної літератури:
- розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;
- поглиблення знань студентів про літературу як мистецтво слова;
- засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;
- формування духовного світу студентів, їхніх світоглядних переконань, громадянських якостей;
- утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних і загальнолюдських цінностей;
- розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах.
- ведення діалогу із книжкою, досягнення взаєморозуміння й налагодження взаємодії з іншими людьми;
- вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури;
- розвиток уявлень про вітчизняну перекладацьку школу та внесок її видатних представників;
- розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;
- розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;
- використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;
- формування умінь здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості);
- застосування в різних життєвих ситуаціях знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення зарубіжної літератури;
- удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності та самоконтролю;
- розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей студентів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.
ENGLISH
Курс для студентів 4 курсу
Фізичну культура - складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості