КЗ "Покровський педагогічний фаховий коледж"

Сучасне навчання є компетентнісним, а отже орієнтованим не на засвоєння визначеного обсягу знань, а передусім на пізнання життєвих реалій, у яких ці знання мають значення.

Предметна мета – формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до напряму навчання (рівень стандарту) визначено такі завдання вивчення української мови:

-   формування ціннісного ставлення до української мови як державної мови України;

-   формування предметної і ключових компетентностей;

-   формування духовного світу здобувачів, цілісних світоглядних уявлень, системи загальнолюдських, національних, особистісних ціннісних орієнтирів;

-   навчання засобами мови пізнавати світ, облаштовувати гармонійне співіснування в ньому, зберігати й передавати культурні набутки, виражати емоції й почуття, розв’язувати життєві проблеми;

-   формування мовленнєвої культури, раціональної мовленнєвої поведінки;

-   розвиток логічного і критичного мислення, творчої уяви;

-   формування мовного смаку, мовного чуття і мовної стійкості, сприяння усвідомленню краси й естетики української мови.

В результаті вивчення курсу «Вступ до спеціальності» у студентів має сформуватись чітке уявлення про суспільне значення професії вчителя, про те, що для успішної педагогічної роботи необхідно не лише знати закономірності організації навчального процесу, але й розуміти, якими професійно необхідними психічними властивостями повинен володіти сам педагог та оволодіти елементарними методиками самовдосконалення.

Курс  «Психологія» (загальна, вікова, педагогічна) покликаний ознайомити  студентів  з  основними  шляхами,  способами,  прийомами, методиками  отримання  інформації  психологічного  характеру,  спостерігати  й аналізувати  поведінку  дітей  різного  віку;  сформувати  уявлення  про значення загальної, вікової та педагогічної психології для навчання і виховання дітей; сприяти  засвоєнню  студентами  знань  щодо  "нормативу"  психологічних особливостей,  які  характерні  для  більшості  представників  даної  культури одного  і  того  ж  віку;  забезпечити  умови  застосування  студентами вищезгаданих  знань  при  плануванні  власної  педагогічної  діяльності  в закладах  освіти  та  у  міжособистісних  взаєминах  з  оточуючими. 

Мета курсу: озброєння студентів, майбутніх вчителів технічної праці, знаннями теоретичних основ психологічної науки; розвиток професійного мислення; формування практичних умінь і навичок, необхідних для навчання, виховання й розвитку підростаючого покоління в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Завдання курсу: 

-       ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;

-       ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;

-       психологічно обґрунтовувати найважливіші положення педагогіки й методики навчання та виховання;

-       навчити студентів орієнтуватися у власному психічному світі й психічному світі дітей, організовувати роботу з цілеспрямованого керівництва спілкуванням, поведінкою та діяльністю дітей.

Курс «Основи філософських знань» є складовою частиною дисциплін циклу професійної та практичної підготовки нормативного блоку. Його вивчення передбачає розв'язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців, зокрема: опанування одним із важливих навчальних професійно-зорієнтованих предметів в системі підготовки вчителя початкових класів.

Курс для студентів 4 курсу

Викладач: Кривенко Л.О.

Метою педагогічної практики “Пробні уроки в школі” є вироблення в практикантів професійних умінь і навичок організації навчально-виховного процесу на уроці; формування в студентів особистісної готовності до роботи вчителем початкових класів та вмінь організовувати і проводити навчальну роботу з молодшими школярами.

Метою викладання навчальної дисципліни «  Практикум з історії України » є ознайомлення студентів з фундаментальними досягненнями вітчизняної історії, розуміння причино – наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позицій їх тлумачення. Дає можливість студентам орієнтуватися в історичних процесах, подіях, фактах, проблем і перспектив історичного процесу, проблем міжнаціональних відносин застосовувати здобуті знання для прогнозування суспільних процесів, аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, вміти самостійно опрацьовувати матеріал, працювати з додатковою літературою, картою, першоджерелами і на основі цього висловлювати та обґрунтовувати власну думку та долучитися до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть.

Основними завданнями навчальної дисципліни є: : формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок науково-історичного аналізу; виявлення логіки та об'єктивних закономірностей історичного процесу;   виховання   високого   рівня   культури,    громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

Спецкурс "Практикум із орфографії української мови" передбачає якісну та цілеспрямовану підготовку студентів до ЗНО.

Орфогра́фія = правопис (грец. ὀρθογραφία, від ὀρθός — «правильний» і γράφω — «писати») — система загальноприйнятих правил написання слів певної мови. 

Студенти повинні знати:

основні норми вживання звуків у різних позиціях слів;

чергування голосних і приголосних звуків;

зміни в групах приголосних, правила вживання великої літери, м'якого знака й  апострофа;

написання частин мови, складних слів;

правила утворення й  написання граматичних форм різних частин мови;

види речень, способи ускладнення речень;

типи зв'язків у реченнях, вживання сполучників і розділових знаків у реченнях різного типу.

Студенти повинні вміти:

грамотно писати слова з різними орфограмами;

зіставляти звучання й написання слів;

передавати на письмі звуки й звукосполучення;

записувати складні, складноскорочені слова й абревіатури;

правильно писати власні назви, робити перенос слів із рядка в рядок;

правильно вживати відмінкові закінчення, а також закінчення різних форм дієслова:

грамотно писати прислівники й займенники;

визначати головні й другорядні члени речення;

однорідні члени речення й узагальнювальні  слова при них;

встановлювати зв'язки сурядності й підрядності;

визначати вставні і вставлені конструкції;

виділяти уточнювальні  члени речення;

 записувати пряму й непряму мову;

правильно вживати розділові знаки.

Мета вивчення курсу – ознайомити студентів з досягненнями української та зарубіжної літератури для дітей, специфікою дитячої літератури, її ідейно-естетичним багатством, жанровою системою, місцем у контексті всієї української та світової літератури, поглибити навички виразного читання дитячих творів, а також  сформувати уміння ідейно-художнього аналізу дитячої літератури, сприяти всебічному розвитку, активному становленню та самореалізації майбутніх педагогів.

Поставлена мета зумовлює наступні завдання:

-     сприяти засвоєнню основних етапів розвитку дитячої літератури танайважливіших фактів літературного процесу; змісту, структури, художніхособливостей творів для дітей;

-     формувати у студентів уміння сприймати літературний твір для дітей як явище мистецтва слова;

-       розвивати загальну освіченість, інтелект студентів для роботи в професійній педагогічній сфері;

-       розвивати естетичні смаки, інтерес до художнього слова, духовної спадщини народу;

-       сприяти засвоєнню відомостей про загальний розвиток літературного процесу, про письменника як людську особистість та його творчість для дітей, розуміння її місця у світовій та вітчизняній культурі;

-       формувати гуманістичний світогляд, розвивати духовний світ, утверджувати загальнолюдські морально-етичні ідеали;

-       розвивати творчі та комунікативні здібності студентів, їхнє самостійне мислення.

- сприяти розвитку у студентів умінь розкривати науково-педагогічні основи творів, створених для дітей; визначати роль і місце книги в розумовому розвитку дітей, їх моральному та естетичному вихованні;

- сприяти розвитку творчих здібностей студентів, формувати в них вміння працювати самостійно з дитячою книгою;

- формувати у студентів вміння виховувати у дітей любов до книги, до читання їх дітям початкової школи;

- сприяти розвитку і вдосконаленню в них навичок виразного читання поетичних і прозових творів дитячої літератури.

Мета і завдання курсу "Правознавство" - вивчення основних положень права, підвищення рівня правової свідомості і правової культури, вироблення вмінь і навичок з використання законодавства в практичній діяльності. 

Курс призначений для студентів 4 курсу.

Викладач:  Кривенко Людмила Олександрівна

Мета вивчення зарубіжної літератури – розвиток ключових і предметних компетентностей студентів у процесі читацької діяльності, заохочення до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів студентів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання в студентів поваги до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.

Завдання вивчення зарубіжної літератури:

-        розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;

-        поглиблення знань студентів про літературу як мистецтво слова;

-        засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;

-        формування духовного світу студентів, їхніх світоглядних переконань, громадянських якостей;

-        утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних і загальнолюдських цінностей;

-        розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах.

-        ведення діалогу із книжкою, досягнення взаєморозуміння й налагодження взаємодії з іншими людьми;

-        вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури; 

-        розвиток уявлень про вітчизняну перекладацьку школу та внесок її видатних представників;

-        розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;

-        розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;

-        використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;

-        формування умінь здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості);

-        застосування в різних життєвих ситуаціях знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення зарубіжної літератури; 

-        удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності та самоконтролю;

-        розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей студентів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.

  Курс для студентів 4 курсу

Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку студентської  молоді.
Основною метою навчального предмета «Фізичне виховання» є:
-              формування у студентів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я,  фізичного розвитку та фізичної підготовки;
-              гармонійний розвиток природних здібностей;
-              використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Фізичну культура - складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості

Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Мета навчальної дисципліни: практичне і теоретичне опанування студентами знаннями та вміннями, професійно-педагогічними навичками, необхідними для самостійної організаторської, тренерсько-педагогічної, наукової та виховної роботи в усіх підрозділах сфери діяльності фахівця з фізичного виховання з розділу «Теорія і методика фізичного виховання»; використання оздоровчої та виховної цінності цієї дисципліни; забезпечення поглибленої теоретичної та практичної підготовки студентів із питань ТМФВ з метою всебічного впровадження системи фізичного виховання, виконання її освітніх, оздоровчих і виховних функцій; ознайомлення студентів із галуззю їхньої майбутньої професійної діяльності та закладення фундаменту для засвоєння матеріалу інших навчальних дисциплін.

Фізичне виховання має своєю метою зміцнення здоров'я і загартовування організму молодої людини, сприяння фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Конкретно фізичне виховання спрямоване на формування, вдосконалення рухових якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами, прищеплення гігієнічних навичок.

Мета навчальної дисципліни: практичне і теоретичне опанування студентами знаннями та вміннями, професійно-педагогічними навичками, необхідними для самостійної організаторської, тренерсько-педагогічної, наукової та виховної роботи в усіх підрозділах сфери діяльності фахівця  фізичного виховання з розділу «Теорія і методика фізичного виховання»; використання оздоровчої та виховної цінності цієї дисципліни; забезпечення поглибленої теоретичної та практичної підготовки студентів із питань ТМФВ з метою всебічного впровадження системи фізичного виховання, виконання її освітніх, оздоровчих і виховних функцій; ознайомлення студентів із галуззю їхньої майбутньої професійної діяльності та закладення фундаменту для засвоєння матеріалу інших навчальних дисциплін.