Available courses

Курс  «Психологія» (загальна, вікова, педагогічна) покликаний ознайомити  студентів  з  основними  шляхами,  способами,  прийомами, методиками  отримання  інформації  психологічного  характеру,  спостерігати  й аналізувати  поведінку  дітей  різного  віку;  сформувати  уявлення  про значення загальної, вікової та педагогічної психології для навчання і виховання дітей; сприяти  засвоєнню  студентами  знань  щодо  "нормативу"  психологічних особливостей,  які  характерні  для  більшості  представників  даної  культури одного  і  того  ж  віку;  забезпечити  умови  застосування  студентами вищезгаданих  знань  при  плануванні  власної  педагогічної  діяльності  в закладах  освіти  та  у  міжособистісних  взаєминах  з  оточуючими. 

Мета курсу: озброєння студентів, майбутніх вчителів технічної праці, знаннями теоретичних основ психологічної науки; розвиток професійного мислення; формування практичних умінь і навичок, необхідних для навчання, виховання й розвитку підростаючого покоління в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Завдання курсу: 

-       ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;

-       психологічно обґрунтовувати найважливіші положення педагогіки й методики навчання та виховання;

-       навчити студентів орієнтуватися у власному психічному світі й психічному світі дітей, організовувати роботу з цілеспрямованого керівництва спілкуванням, поведінкою та діяльністю дітей.

-       ознайомити студентів з основними положеннями загальної, вікової та педагогічної психології;

-       психологічно обґрунтовувати найважливіші положення педагогіки й методики навчання та виховання;

-       навчити студентів орієнтуватися у власному психічному світі й психічному світі дітей, організовувати роботу з цілеспрямованого керівництва спілкуванням, поведінкою та діяльністю дітей.

Курс «Основи філософських знань» є складовою частиною дисциплін циклу професійної та практичної підготовки нормативного блоку. Його вивчення передбачає розв'язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців, зокрема: опанування одним із важливих навчальних професійно-зорієнтованих предметів в системі підготовки вчителя початкових класів.

Метою викладання навчальної дисципліни «  Практикум з історії України » є ознайомлення студентів з фундаментальними досягненнями вітчизняної історії, розуміння причино – наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позицій їх тлумачення. Дає можливість студентам орієнтуватися в історичних процесах, подіях, фактах, проблем і перспектив історичного процесу, проблем міжнаціональних відносин застосовувати здобуті знання для прогнозування суспільних процесів, аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, вміти самостійно опрацьовувати матеріал, працювати з додатковою літературою, картою, першоджерелами і на основі цього висловлювати та обґрунтовувати власну думку та долучитися до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть.

Основними завданнями навчальної дисципліни є: : формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок науково-історичного аналізу; виявлення логіки та об'єктивних закономірностей історичного процесу;   виховання   високого   рівня   культури,    громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

Мета дисципліни - формування історичної світодості молоді, виховання засобами вивчення історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних, і культурних цінностей. 

Мета вивчення зарубіжної літератури – розвиток ключових і предметних компетентностей студентів у процесі читацької діяльності, заохочення до розширення кола читання, осягнення духовної цінності та осмислення поетики літературних творів різних епох і країн, поглиблення культурно-пізнавальних інтересів студентів, усвідомлення ними виняткової ролі художньої літератури в сучасному світі, виховання в студентів поваги до культурних надбань свого та інших народів, формування творчої особистості громадянина України з високим рівнем загальної культури, гуманістичним світоглядом, активною життєвою позицією, національною свідомістю.

Завдання вивчення зарубіжної літератури:

-        розвиток мотивації до читання творів зарубіжної літератури;

-        поглиблення знань студентів про літературу як мистецтво слова;

-        засвоєння за допомогою художньої літератури історії, культури, моральних та естетичних цінностей інших народів;

-        формування духовного світу студентів, їхніх світоглядних переконань, громадянських якостей;

-        утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних і загальнолюдських цінностей;

-        розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й обстоювати власну думку, вести полеміку, оцінювати життєві явища та виражати ставлення до моральних, суспільних проблем, відображених у класичних і сучасних творах.

-        ведення діалогу із книжкою, досягнення взаєморозуміння й налагодження взаємодії з іншими людьми;

-        вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іноземними мовами, у світі класичної й сучасної літератури; 

-        розвиток уявлень про вітчизняну перекладацьку школу та внесок її видатних представників;

-        розширення обріїв володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;

-        розкриття значення художньої літератури як могутнього чинника єднання та розвитку української нації;

-        використання сучасних цифрових технологій для розширення кола читання;

-        формування умінь здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості);

-        застосування в різних життєвих ситуаціях знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення зарубіжної літератури; 

-        удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності та самоконтролю;

-        розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей студентів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.

Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку студентської  молоді.
Основною метою навчального предмета «Фізичне виховання» є:
-              формування у студентів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я,  фізичного розвитку та фізичної підготовки;
-              гармонійний розвиток природних здібностей;
-              використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Фізична культура має своєю метою зміцнення здоров'я і загартовування організму молодої людини, сприяння фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Конкретно фізичне виховання спрямоване на формування, вдосконалення рухових якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами, прищеплення гігієнічних навичок.

Стрімкий розвиток інформаційного суспільства, зокрема мережі Інтернет, створює нові загрози в нашому житті. 

Тож головна мета курсу: донести до здобувача вищої освіти базові правила поводження з персональною інформацією в умах реального зближення фізичного та віртуального світів.

Декорування інтер’єру - порівняно нова для незалежної України дисципліна. Вона вимагає від дизайнера базових знань з основ дизайну, типології громадських та житлових споруд, основ композиції, наявних архітектурних стилів та вміння користуватися ними в практиці проєктування. Даний курс надає допомогу студентам у самостійному вивченні функціонально-просторових основ організації інтер’єрного простору, композиційних особливостей, наявних стилів та сучасних стилізацій інтер’єрів.

Метою викладання навчальної дисципліни «Інформаційні системи та кібернетичні системи» є засвоєння понятійного апарату, який необхідний як для формування системи політехнічних знань, що грунтуються на кібернетичних, управлінських системах, так і для успішного викладання їх елементів, у тому чи іншому сенсі присутніх у програмі трудового навчання середньої школи. Тому модулі, шо базуються на міжпредметних зв'язках, представлені у даній програмі найбільш широко, а відомості системоутворюючого характеру подаються найбільш чітко і структурно.

Основними завданнями навчальної дисципліни є: засвоєння ключових наукових понять, основні положення теорії з усіх аспектів машинознавчого підходу до формування системи знань у майбутнього вчителя технологій акумульовані різними галузями наукового знання; опанування зв'язків науки і техніки в системі інформаційної діяльності людини; оволодіюня комплексом знань, необхідним для глибокого засвоєння матеріалу спеціальних дисциплін та розв'язування навчальних задач; розширення політехнічний світогляд, набудуть компетентності, ерудиції, шо дасть можливість майбутньому вчителю збагачувати уроки трудового навчання в основній школі політехнічним змістом, а також для комплексного керівництва гуртковою роботою в школі.

У відповідності з навчальним планом спеціальності напрямку підготовки сп.014 "Технологічна освіта" на ІІ - ІV курсах проводиться практикум з деревообробки. Цей предмет охоплює ручну і механічну обробку деревинних конструкційних матеріалів, він тісно пов'язаний з рядом дисциплін, що вивчаються студентами, і в першу чергу, з такими, як виробництво й обробка конструкційних матеріалів, виробничі технології (технології деревообробки) та основи виробництва, креслення, машинознавство.

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи електротехніка» є опанування наукових знань з основних питань електротехніки і тим самим забезпечити базову електротехнічну підготовку для проведення випускником уроків трудового навчання в основній школі.

Для досягнення поставленої мети необхідно: знати теорію і розуміти фізику електромагнітних процесів, які виникають в електротехнічних пристроях; вміти аналізувати отримані результати досліджень, орієнтуватися в їх вірогідності і здійснювати синтез електротехнічних приладів із заданими властивостями

Мета навчальної дисципліни «Основи техніки і технологій» полягає в формування у підростаючого покоління знань про сутність технологічних перетворень навколишньої дійсності. І це безпосередньо стосується майбутнього вчителя технологічної освіти, у якого повинні бути сформовані чіткі уявлення про способи перетворюючої діяльності людини, її еволюцію й тенденції розвитку, результати і наслідки впливу виробничої діяльності на особистість, суспільство і природу.

Тому методика курсу програми навчальної дисципліни покликане об'єднати відокремлені знання, її зміст спрямований на ознайомлення студентів із сучасним виробництвом, спираючись на знання з основних наук на рівні загальновиробничих закономірностей.

Предмет охоплює широке коло питань: від методів обробки поверхонь конструкційних матеріалів, широко використовуваних в промисловості найбільш прогресивних методів формоутворення поверхонь деталей литтям, обробкою тиском, електрофізичними і електрохімічними методами до економічної ефективності їх використання. В ній викладено класифікації способів обробки конструкційних матеріалів за різними ознаками, розглядаються наукові основи обробки конструкційних матеріалів та галузі їх застосування.

Викладач: Бащук Владислав Анатолійович 

Мета навчальної дисципліни «Основи електротехніка» - опанувати науковими знаннями основних питань електротехніки і тим самим забезпечити базову електротехнічну підготовку для проведення уроків трудового навчання в основній школі.

Для досягнення поставленої мети необхідно: знати теорію і розуміти фізику електромагнітних процесів, які виникають в електротехнічних пристроях; вміти аналізувати отримані результати досліджень, орієнтуватися в їх вірогідності і здійснювати синтез електротехнічних приладів із заданими властивостями.

Завдання програми навчальної дисципліни «Основи електротехніка» полягає у підготовці студента на основі знань якісних і кількісних сторін та процесів, які відбуваються в різних електротехнічних пристроях, для успішного і грамотного розв'язування задач інших спеціальних технічних дисциплін; забезпечити теоретичну і практичну підготовку майбутніх вчителів технологій, необхідну і достатню для проведення уроків трудового навчання в основній школі.

Мета вивчення дисципліни є формування системних графічних знань і вмінь, необхідних майбутнім учителям трудового навчання і креслення для організації освітньої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Метою вивчення освітньої дисципліни є формування системних графічних знань і вмінь, необхідних майбутнім учителям трудового навчання й креслення для організації освітньої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах; озброєння здобувачів знаннями щодо виконання та читання машинобудівних та архітектурно-будівельних креслень, схем та ін.

Мета вивчення дисципліни - дати майбутнім фахівцям знання про методи обробки конструкційних матеріалів та їх властивості, про основні технологічні методи формоутворення деталей, а в процесі і готових виробів; ознайомити з можливостями сучасних технологій обробки конструкційних матеріалів.

"Захист України" є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту України та системного уявлення про військово-патріотичне виховання як складову частину патріотичного виховання. Підготовка учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров'я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Формування у студентів знань, умінь та навичок з ручної та механічної обробки деревинних конструкційних матеріалів; планувати свою роботу, розробляти та використовувати технічну документацію на вироби, що виготовляються дляреалізації проєктно-технологічної діяльності під час проведення занять в загальноосвітньому навчальному закладі з основ виробництва та уроків трудового навчання; розвиток творчих здібностей студентів; розвиток самоконтролю і самооцінки; ознайомлення студентів з сучасними високопродуктивними способами обробки деревинних конструкційних матеріалів і організацією праці у навчальних майстернях.

Формування у студентів знань, умінь та навичок з ручної та механічної обробки деревинних конструкційних матеріалів, планувати свою роботу, розробляти та використовувати технічну документацію на вироби, що виготовляються для реалізації проєктно- технологічної діяльності під час проведення занять в загальнооосвітньому навчальному закладі з основ виробництва та уроків трудового навчання; розвиток творчих здібностей студентів; розвиток самоконтролю і самооцінки; ознайомлення студентів з сучасними високопродуктивними способами обробки деревинних конструкційних матеріалів і організацією праці у навчальних майстернях.

Метою вивчення обробки конструкційних матеріалів є: формування систематичних, спеціально значимих знань і вмінь, необхідних майбутнім вчителям трудового навчання для організації навально-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах; озброєння студентів знання про основні напрями науково-технічного процесу в галузі обробки матеріалів і розробки нових із завчасно заданими властивостями, про сукупність методів зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, методів обробки й виготовлення, які здійснюються в процесі виробництва продукції.

Реалізація завдань поданої дисципліни зводиться до забезпечення умов, при яких студенти успішно засвоять ключові наукові поняття, основні положення , теорії з усіх аспектів виробництва й способи обробки конструкційних матеріалів, акумульовані різними галузями наукового знання; опанують зв’язки науки і виробництва, оволодіють комплексом знань, необхідних для глибокого засвоєння матеріалу спеціальних дисциплін  та розв’язування навчальних задач, розширять політехнічний світогляд, набудуть компетенцій, ерудиції, що дасть можливість майбутньому вчителю збагачувати уроки трудового навчання в основній школі політехнічним змістом, а також для комплексного керівництва гуртковою роботою в школі

Завдання: формування у майбутніх учителів технологій знань та вмінь з технології пошиття, розкроювання і ремонту швейних виробів, проектування технологічних процесів, основ стандартизації і показників якості одягу; отримання умінь та практичних навичок в розробці нових технологічних процесів виготовлення швейних виробів відповідно до сучасного розвитку, техніки та технології галузі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: - загальні відомості про конструкційні матеріали і їх класифікацію;

-         значення конструкційних матеріалів в народному господарстві та галузі застосування;

-         характеристику основних металевих, неметалевих та композиційних матеріалів;

-         значення процесів у виробництві, взаємозв’язок між окремими виробництвами і галузями;

-         технологічні особливості виробництва текстильних полотен;

-         основи виробництва композиційних матеріалів, їх класифікацію та способи виготовлення;

-         основи технологій текстильного виробництва;

-         економічну ефективність використання різноманітних матеріалів;

-         технологію обробки текстильних полотен.

вміти: - складати схеми технологічних процесів виробництва конструкційних матеріалів;

-         виконувати схематичне зображення технологічних конструкцій машин, способів технологічної оснащеності та інструментів;

-         розрізняти текстильні полотна (тканини, трикотаж, неткані матеріали, хутро, шкіру) органолептичним методом і за артикулом.

Сформовані компетенції: системні професійні, соціально значимі знання і вміння, необхідні майбутнім учителям трудового навчання для організації навчально-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах; володіння знаннями про сучасні конструкційні матеріали та способи їх виробництва; орієнтація в науково-технічному просторі в галузі розробки нових із завчасно заданими властивостями, знання про сукупність методів зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, методів чи способів виготовлення, які здійснюються в процесі виробництва продукції.

 Курс спрямований на  оволодіння студентами основами теорії гри й методики організації й проведення рухливих ігор у процесі фізкультурно-спортивної діяльності й педагогічної практики.