КЗ "Покровський педагогічний фаховий коледж"

Метою вивчення соціології є формування у студентів знань про суспільство як системне утворення, вміння розбиратися в сутності його структурних елементів, взаємозв'язку між ними, розуміння ролі людського потенціалу в суспільстві та проблем взаємовідносин людини та соціуму.

Основними завданнями курсу є:

• • формування системи знань про суспільство;
• • усвідомлення студентами сутності соціальних процесів;
• • набуття навичок соціологічного аналізу;
• • свідоме застосування отриманих знань до проблем власного суспільства;
• • виховання активної життєвої позиції.

В процесі вивчення "Соціології" студенти повинні знати:

• • загальну характеристику суспільства як цілісної системи та її складових елементів;
• • предмет, структуру, функції, принципи, методи, основні категорії та закони соціології як науки;
• • особливості становлення соціології як самостійної науки;
• • структуру та зміст спеціальних соціологічних теорій;
• • послідовність розробки програми соціологічного дослідження;
• • основні методи збору, обробки, аналізу результатів соціологічного досліджень;

• шляхи реалізації результатів соціологічних досліджень і соціальних технологій у суспільній практиці.

Метою  предмета «Правознавство» є:

- формування в учнів системних уявлень про державу та право як основних засобів упорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті;

- формування правової компетентності учнівської молоді, що забезпечує її здатність відповідально реалізовувати свої права та обов’язки в конкретній ситуації, налагоджувати соціальне партнерство в розв’язанні суспільних проблем;

- виховання в учнів поваги до людської гідності, дотримання прав людини, демократичних цінностей, верховенства права, справедливості, рівноправ’я;

- розвиток правової та соціальної грамотності школярів, толерантності, комунікабельності, здатності до активної участі в житті суспільства;

- сприяння професійному визначенню випускників у майбутньому.

Вивчення профільного предмета «Правознавство» передбачене переважно в профільних класах правового, історико-правового, економічного та філософського напрямів.

Завданнями, реалізація яких забезпечить досягнення означеної мети, є:

1) сприяти опануванню учнями поняттєвим апаратом, загальнотеоретичною основою для розуміння сутності сучасної держави і права, особливостей їх виникнення, функціонування й розвитку, ролі та функцій в організації суспільних відносин;

2) поглибити знання учнів про соціальні норми, верховенство права, державний устрій України;

3) сформувати системне уявлення учнів про права та свободи людини і громадянина та механізми захисту прав і свобод;

4) сформувати позитивне ставлення до дотримання правових норм, ініціативності в реалізації своїх прав;

5) сприяти усвідомленню учнями тісного зв’язку між правовими знаннями й суспільними відносинами, розумінню системи загальнолюдських принципів і цінностей, відображених у Конституції та законах України, правової системи в цілому;

6) виробити в учнів уміння аналізувати суспільно-політичні події, правові явища і процеси;

7) розвинути вміння учнів користуватися правовими актами, правничою літературою, Інтернет джерелами;

8) сформувати в учнів уміння застосовувати норми права в конкретних життєвих ситуаціях. 

Мета: формування світогляду студентів, долучення їх засобами художньої літератури до загальнолюдських і національних цінностей; виховання національно свідомих громадян України; естетичний розвиток студентів, підвищення їх загального культурного рівня та розширення культурно-пізнавальних інтересів.

Завдання освітньої компоненти:

– зацікавлення студентів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу й себе в ньому;

– підвищення загальної освіченості студентів, ознайомлення їх із найвизначнішими взірцями української народної творчості та художньої літератури;

– формування читацької культури студентів, розвиток у них естетичного смаку, уміння розрізняти явища високохудожньої та «масової» культури;

– формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами;

– сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти;

– розвиток творчих і комунікативних здібностей студентів, критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку;

– вироблення вміння компетентно орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на заняттях з літератури знання, практичні навички для їх використання в житті;

– розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися впродовж життя.

Навчальна мета курсу «Всесвітня історія» полягає у вивченні та інтерпретації історичних фактів та суспільних явищ різних країн, регіонів та цивілізацій, аналізу спільних рис та відмінностей у їх історичному розвитку, з'ясуванні матеріальних та інтелектуальних досягнень та можливостей людства у минулому, набуття студентами знань про історію і сучасність провідних народів світу, в першу чергу європейських, а також умінь застосовувати знання на практиці.

          Головним завданням дисципліни є:

• визначення понятійного апарату, принципів та методів дослідження історії, аналіз особливостей розвитку світового історичного процесу;
• викладання та аналіз історичних подій минулого і сьогодення у контексті особливостей та характерних рис розвитку державно-політичних і конфесійно-культурних систем народів і країн;
• відображення історичного досвіду державотворення, мислення і способу дій державних діячів, політиків, широкого загалу людей;
• формування у студентів власного погляду на ті чи інші події та явища новітньої історії;
• виховання засобами історії, сучасного громадянина України, який поважає народи інших країн, толерантно ставитися до людей іншої раси, іншої мови, іншого віросповідання, їхніх думок, поглядів, переконань.

          У студента мають бути сформовані такі предметні компетентності:

Хронологічні

• вміння орієнтуватися в історичному часі;
• вміння розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;
• здатність співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;
• готовність використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

 Просторові:

• вміння орієнтуватися в історичному просторі;
• здатність співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;
• готовність користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин; характеризувати, історичний процес та його регіональні особливості.

Інформаційні:

• вміння працювати з джерелами історичної інформації:
• здатність користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;
• здатність систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, різні типи планів;
• готовність самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;
• здатність виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність;
• готовність критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.

Аксіологічні:

• вміння формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку;
• готовність порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;
• здатність виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;
• готовність оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи можливість необ’єктивності окремих джерел.

Мета: формування світогляду студентів, долучення їх засобами художньої літератури до загальнолюдських і національних цінностей; виховання національно свідомих громадян України; естетичний розвиток студентів, підвищення їх загального культурного рівня та розширення культурно-пізнавальних інтересів.

Завдання освітньої компоненти:

– зацікавлення студентів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу й себе в ньому;

– підвищення загальної освіченості студентів, ознайомлення їх із найвизначнішими взірцями української народної творчості та художньої літератури;

– формування читацької культури студентів, розвиток у них естетичного смаку, уміння розрізняти явища високохудожньої та «масової» культури;

– формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами;

– сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти;

– розвиток творчих і комунікативних здібностей студентів, критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку;

– вироблення вміння компетентно орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на заняттях з літератури знання, практичні навички для їх використання в житті;

– розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися впродовж життя.

Мета вивчення курсу – ознайомити студентів з досягненнями української та зарубіжної літератури для дітей, специфікою дитячої літератури, її ідейно-естетичним багатством, жанровою системою, місцем у контексті всієї української та світової літератури, поглибити навички виразного читання дитячих творів, а також  сформувати уміння ідейно-художнього аналізу дитячої літератури, сприяти всебічному розвитку, активному становленню та самореалізації майбутніх педагогів.

Поставлена мета зумовлює наступні завдання:

-     сприяти засвоєнню основних етапів розвитку дитячої літератури та найважливіших фактів літературного процесу; змісту, структури, художніх особливостей творів для дітей;

-     формувати у студентів уміння сприймати літературний твір для дітей як явище мистецтва слова;

-       розвивати загальну освіченість, інтелект студентів для роботи в професійній педагогічній сфері;

-       розвивати естетичні смаки, інтерес до художнього слова, духовної спадщини народу;

-       сприяти засвоєнню відомостей про загальний розвиток літературного процесу, про письменника як людську особистість та його творчість для дітей, розуміння її місця у світовій та вітчизняній культурі;

-       формувати гуманістичний світогляд, розвивати духовний світ, утверджувати загальнолюдські морально-етичні ідеали;

-       розвивати творчі та комунікативні здібності студентів, їхнє самостійне мислення.

ENGLISH

Фізична культура має своєю метою зміцнення здоров'я і загартовування організму молодої людини, сприяння фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Конкретно фізичне виховання спрямоване на формування, вдосконалення рухових якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами, прищеплення гігієнічних навичок.

Метою викладання навчальної дисципліни «Технічна естетика» є ознайомлення з фундаментальними основами технічної естетики та дизайну, формами її прояву і закономірностями розвитку, основними принципами і методами художнього конструювання, набуття студентами знань з технічної естетики, художнього конструювання та ергономіки, необхідних для створення належних умов фізичного, розумового, естетичного, емоційного, творчого життя особистості та розвитку її творчого потенціалу, збереження здоров’я.

У відповідності з навчальним планом спеціальності напрямку підготовки сп.014 "Технологічна освіта" на ІІ - ІV курсах проводиться практикум з деревообробки. Цей предмет охоплює ручну і механічну обробку деревинних конструкційних матеріалів, він тісно пов'язаний з рядом дисциплін, що вивчаються студентами, і в першу чергу, з такими, як виробництво й обробка конструкційних матеріалів, виробничі технології (технології деревообробки) та основи виробництва, креслення, машинознавство.

Мета навчальної дисципліни «Основи техніки і технологій» полягає в формування у підростаючого покоління знань про сутність технологічних перетворень навколишньої дійсності. І це безпосередньо стосується майбутнього вчителя технологічної освіти, у якого повинні бути сформовані чіткі уявлення про способи перетворюючої діяльності людини, її еволюцію й тенденції розвитку, результати і наслідки впливу виробничої діяльності на особистість, суспільство і природу.

Тому методика курсу програми навчальної дисципліни покликане об'єднати відокремлені знання, її зміст спрямований на ознайомлення студентів із сучасним виробництвом, спираючись на знання з основних наук на рівні загальновиробничих закономірностей.

Мета навчальної дисципліни «Основи електротехніка» - опанувати науковими знаннями основних питань електротехніки і тим самим забезпечити базову електротехнічну підготовку для проведення уроків трудового навчання в основній школі.

Для досягнення поставленої мети необхідно: знати теорію і розуміти фізику електромагнітних процесів, які виникають в електротехнічних пристроях; вміти аналізувати отримані результати досліджень, орієнтуватися в їх вірогідності і здійснювати синтез електротехнічних приладів із заданими властивостями.

Завдання програми навчальної дисципліни «Основи електротехніка» полягає у підготовці студента на основі знань якісних і кількісних сторін та процесів, які відбуваються в різних електротехнічних пристроях, для успішного і грамотного розв'язування задач інших спеціальних технічних дисциплін; забезпечити теоретичну і практичну підготовку майбутніх вчителів технологій, необхідну і достатню для проведення уроків трудового навчання в основній школі.

Мета вивчення дисципліни є формування системних графічних знань і вмінь, необхідних майбутнім учителям трудового навчання і креслення для організації освітньої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Мета вивчення дисципліни - дати майбутнім фахівцям знання про методи обробки конструкційних матеріалів та їх властивості, про основні технологічні методи формоутворення деталей, а в процесі і готових виробів; ознайомити з можливостями сучасних технологій обробки конструкційних матеріалів.

"Захист України" є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту України та системного уявлення про військово-патріотичне виховання як складову частину патріотичного виховання. Підготовка учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров'я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Формування у студентів знань, умінь та навичок з ручної та механічної обробки деревинних конструкційних матеріалів; планувати свою роботу, розробляти та використовувати технічну документацію на вироби, що виготовляються дляреалізації проєктно-технологічної діяльності під час проведення занять в загальноосвітньому навчальному закладі з основ виробництва та уроків трудового навчання; розвиток творчих здібностей студентів; розвиток самоконтролю і самооцінки; ознайомлення студентів з сучасними високопродуктивними способами обробки деревинних конструкційних матеріалів і організацією праці у навчальних майстернях.

Головна мета курсу – готувати студентів педагогічного коледжу до самостійного ведення уроків трудового навчання з відповідних тем

Мета дисципліни - сформувати у студентів цілісне уявлення про народне господарство, його галузі, виробництво, основну ланку господарювання - підприємство, а також окремих елементів виробництва: капітал, управління, фонди, праця та інше.

Завдання дисципліни - дати можливість студентам оволодіти важливими поняттями економіки виробництва: структурою і основними формами його організації; правовими основами організації і напрямками діяльності підприємств у сучасній економіці; елементами теорії управління виробництвом; трудовими ресурсами, основами наукової організації праці та її оплати; ефективністю виробництва.